У Полтавському педагогічному провели тренінг із візуальної медіаграмотності для учнів полтавського ліцею № 33

5 червня 2026 року в межах Дня відкритих дверей Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка та до Дня журналіста України, учні ліцею № 33 відвідали тренінг із візуальної медіаграмотності «Дивитися — не означає бачити». Захід був інтегрований у профорієнтаційну університетську програму «Журналістський репортаж: секрети успішних професій у Полтавському педагогічному».

Спікерка заходу, викладачка кафедри журналістики Леся Лисенко, наголосила на тому, що сьогодні ми живемо в насиченому візуальному середовищі, де медіа, соціальні мережі, кіно, серіали та реклама щомиті атакують наше сприйняття.

Зустріч пройшла у форматі активного діалогу. Готуючись до тренінгу, організатори врахували, що сучасні підлітки щодня проводять багато часу в соцмережах і звикли споживати саме візуальний контент. На початку учасники розбирали статистику: як саме людське око сприймає образи і чому інформація з відео запам’ятовується краще, ніж текст. Учні активно долучилися до обговорення психологічного феномену «селфі-дисморфії», ділячись власними спостереженнями про те, як використання фільтрів у Instagram впливає на сприйняття реальності однолітками.

Окрім теоретичної бази, старшокласники отримали цінні практичні поради, як уникати маніпуляцій. Леся Лисенко закликала майбутніх абітурієнтів завжди аналізувати власні емоційні реакції під час перегляду чутливих фото, звертати увагу на відповідність підпису до змісту та обов’язково перевіряти першоджерела.

Основну частину тренінгу присвятили розбору кейсів. Учні самостійно аналізували запропоновані світлини та намагалися визначити, де саме криється маніпуляція: на етапі зйомки (постановка); під час постобробки (монтаж і ретуш); чи на рівні контексту (коли правдиве фото отримує фейковий підпис).

Особливий інтерес та дискусію серед ліцеїстів викликала тема штучного інтелекту та технології deepfake. Підлітки вчилися самостійно шукати аномалії на зображеннях: розмитий фон, неприродні тіні, відсутність симетрії та спотворені деталі.

Наприкінці зустрічі школярі перейшли до практичної перевірки фотоконтенту за допомогою смартфонів. Використовуючи QR-коди з презентації, вони протестували кілька онлайн-інструментів фактчекінгу. Учні спробували зробити зворотний пошук оригіналів через Google Search by Image та TinEye, а також розбиралися, як за допомогою сервісу FotoForensics виявляти сліди фотомонтажу та редагування на рівні пікселів.

Завдяки такій включеності ліцеїсти змогли на практиці відпрацювати базові алгоритми перевірки джерел та критичного аналізу медіаматеріалів.

Ви можете залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.

Залишити коментар