9 квітня 2025 р. на факультеті української філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка відбулася вже друга онлайн-зустріч із публіцисткою й письменницею Ольгою Карі. Розмову присвятили книжці есеїв «Твоє, моє, нічиє та інше», яка вийшла у Видавництві Старого Лева наприкінці 2024 р.

Модерувала зустріч доценка кафедри журналістики Марина Свалова. До заходу долучилися студенти першого, другого, третього й четвертого курсів, магістранти (спеціальність С7 Журналістика), студенти першого курсу, які навчаються за спеціальністю 014.01 Середня освіта (Українська мова і література), викладачі факультету української філології та журналістики.

Студенти працюють із репортажами, есеями й колонками авторки як навчальним матеріалом, опановуючи дисципліни «Креативне письмо», «Медіастилістика», «Журналістські жанри», «Журналістська майстерність». Ольга Карі давно досліджує такі теми, як радянські стереотипи, травматичне дитинство її покоління (90-ті роки ХХ століття), гендерна нерівність, знецінення жіночого досвіду переживання сучасної російсько-української війни. Авторка переконана, що саме публіцистика, зокрема – есеїстика, допоможе впоратися з колективними історичними травмами, через обговорення чутливих тем сприятиме зміцненню толерантності й розвитку критичного мислення.

«Ця книжка есеїв акцентує на тому, що сучасна Україна неможлива без осмислення власного минулого, яке хоч і неможливо змінити, проте до снаги відрефлексувати, осмислити й дійти правильних висновків, які допоможуть подолати давні травми», – ідеться в анотації. «Твоє, моє, нічиє та інше» – певний підсумок роботи авторки, який водночас окреслює нові напрями для аналізу.

Ольга Карі розповіла про ключові візуальні образи, представлені на обкладинці, – телевізор і холодильник, побутові деталі, що символізують замкнений простір, знеосіблену радянську людину, світ, де колективне завжди переважало над особистим.

Поділилася публіцистка й цікавинками креативного письма. Присутні, до прикладу, переконалися, що відомі всім із дитинства фрази «Не чіпай, то на свята», «Старість не радість», «Терпи, ти ж жінка, отака твоя жіноча доля», «Хочеш – перехочеш» тощо можуть стати і цікавими заголовками, і своєрідними «персонажами» твору, і яскравими мовленнєвими деталями.

Розмова торкнулся й особливостей розробки актуальної публіцистичної теми: пошуку джерел, скрупульозного фіксування фактів та різноманітних історій, бесіди з багатьма людьми й читання фахової літератури. Так, Ольга Карі наголосила, що дуже цінним матеріалом для вивчення теми харчування в СРСР стала книжка української письменниці, публіцистки, історикині Олени Стяжкіної «Смак радянського».

Тема російсько-української війни – важливий змістовий компонент книжки есеїв Ольги Карі. Разом з аудиторією авторка міркувала над потребою фіксування жіночого досвіду: згадувала розмови з подругами і знайомими про життя в окупації, за кордоном, про боротьбу за свою ідентичність, про виховання дітей і важливість мовного питання. Війна змінює наш побут, наші стосунки з повсякденням, переконана авторка, і ці зміни – предмет для дослідження сучасних психологів, соціологів, культурологів.